Монтгомері (Montgomery)
Засноване в 1817 році. Статус міста з 1819 року. До європейської колонізації на лівому березі річки Алабама проживало плем'я алабама. Першим білим, який відвідав ці місця, був іспанський дослідник Ернандо де Сото. Очолювана ним експедиція вивчила місцевість в 1540 році. Наступне відвідування району європейцями відбулося більш ніж через століття, коли експедиція з Кароліни спустилася по річці Алабама в 1697 році. Першим постійним білим поселенцем в районі Монтгомері був Джеймс МакКуїн, шотландський торговець, який оселився там в 1716 році. Він одружився з родичкою вождя місцевого племені, надалі їх діти асимілювалися серед індіанців. Після поразки французів у Семирічній війні посилилося проникнення англійців на територію нинішньої Алабами. Під тиском англійців алабама і споріднені їм племена відкочевали на південний захід. Їхнє місце зайняли племена криків, що відступали з півночі під натиском черокі та ірокезів. У 1785 році Авраам Мордехай, ветеран Війни за незалежність з сефардської єврейської сім'ї у Філадельфії, організував торговий пост на березі річки. Він також одружився з дівчиною з місцевого племені. Мордехай створив першу плантацію бавовни на території Алабами. Крики пручалися колонізації території, вбиваючи білих поселенців і руйнуючи ферми. Тим не менш, у результаті тривалих контактів з європейцями серед криків з'явилася і стала поступово розширюватися група людей, які прагнули до модернізації архаїчного суспільства тубільців. Протиріччя між традиціоналістами та прихильниками поновлення привели спочатку до громадянської війни всередині самих індіанських спільнот, а потім до спроби криків і приєдналися до них племен (за таємної підтримки Великої Британії) повністю знищити білих на території між Міссісіпі і Атлантичним океаном. Крикська війна обернулася для індіанців поразкою, від якої вони вже не оговталися.
З серпня 1814 року Алабама була відкрита для широкомасштабної колонізації і сюди хлинув потік переселенців. У 1816 році був утворений округ Монтгомері. Перша група американських поселенців на чолі з генералом Джоном Скоттом заснувала місто Алабама приблизно у 3 кілометрах вниз за течією річки від сучасного центру міста. У червні 1818 року туди був переведни з Форт-Джексона окружний суд. Незабаром після цього Ендрю Декстер заснував Нову Філадельфію на Козиному пагорбі в сучасній східній частині міста. Нова Філадельфія швидко розвивалася, Скотт та його товариші побудували нове місто поруч, називавши його Східною Алабамою. Міста об'єдналися 3 грудня 1819 в місто Монтгомері. Місто швидко розвивається завдяки торгівлі бавовною.
У 1822 році Монтгомері став адміністративним центром округу, а у 1846 в Монтгомері була перенесена з Тускалуса столиця штату Алабама. Місто було першою столицею Конфедерації, тут проходив конвент Конфедерації. 18 лютого 1861 року в Монтгомері відбулась інавгурація Джефферсона Девіса. Місто було взяте армією Союзу в 1865 році. Зростання міста пов'язане з будівництвом залізниць.
У 1886 році Монтгомері став першим містом в Сполучених Штатах, що створив систему громадського транспорту на основі трамваїв. Це послужило причиною того, що місто стало також одним з перших в США, де велика частина населення переїхала в передмістя. Від'їзд білих мешканців міста у передмістя привів до скорочення податкової бази, зростання чисельності афроамериканців та створення великих чорних гетто. В останні роки Монтгомері робить активні спроби диверсифікувати свою економіку. Активне відновлення йде в центрі міста, згідно прийнятого у 2007 році генплану. Ремонтуються раніше занедбані будівлі, створюються місця для громадського відпочинку на набережній.
Серед визначних місць капітолій штату (State Capitol), у якому розміщувались законодавчі збори Конфедерації; Білий дім Конфедерації (White House of Confederacy), будинок Джефферсона Девіса, художній музей (Museum of Fine Arts), церква баптистів на проспекті Декстера (Dexter Avenue Church), пастором якої був Мартін Лютер Кінг.